Метою Інкотермс є забезпечення комплекту міжнародних правил по тлумаченню найбільше широко використовуваних торговельних термінів в області зовнішньої торгівлі. Таким чином, можна уникнути або, принаймні, у значній мірі скоротити невизначеність різної інтерпретації таких термінів у різних країнах.

Найчастіше сторони, що містять контракт, незнайомі з різною практикою ведення торгівлі у відповідних країнах. Це може послужити причиною непорозумінь, розбіжностей і судових розглядів з порожньою витратою, що випливає, часу й грошей. Для дозволу всіх цих проблем Міжнародна торговельна палата опублікувала вперше в 1936 році звід міжнародних правил для точного визначення торговельних термінів. Ці правила відомі як «Інкотермс 1936». Виправлення й доповнення були пізніше зроблені в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 і в цей час в 2000 році для приведення цих правил у відповідність із сучасною практикою міжнародної торгівлі.

Варто підкреслити, що сфера дії Інкотермс обмежена питаннями, пов'язаними із правами й обов'язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки проданих товарів (під словом товари тут маються на увазі «матеріальні товари», крім «нематеріальних товарів», такі як комп'ютерне програмне забезпечення).

Найбільше часто в практиці зустрічаються два варіанти неправильного розуміння Інкотермс. Першим є неправильне розуміння Інкотермс як мають більше відношення до договору перевезення, а не до договору купівлі-продажу. Другим є іноді неправильне подання про те, що вони повинні охоплювати всі обов'язки, які сторони хотіли б включити в договір.

Як завжди підкреслювалося Міжнародною торговельною палатою, Інкотермс мають справа тільки з відносинами між продавцями й покупцями в рамках договорів купівлі-продажу, більше того, тільки в певних аспектах.

У той час, як експортерам і імпортерам важливо враховувати фактичні відносини між різними договорами, необхідними для здійснення міжнародної угоди продажу — де необхідний не тільки договір купівлі-продажу, але й договори перевезення, страхування й фінансування — Інкотермс ставляться тільки до одному із цих договорів, а саме договору купівлі-продажу.

Проте, договір сторін використовувати певний термін має значення й для всіх інших договорів. Приведемо лише кілька прикладів: погодившись на умови CFR або CIF, продавець не може виконати цей договір будь-яким іншим видом транспорту, крім морського, тому що по цих умовах він повинен представити покупцеві коносамент або інший морський транспортний документ, що просто неможливо при використанні інших видів транспорту. Більше того, документ, необхідний відповідно до документарним кредиту, буде обов'язково залежати від засобів транспортування, які будуть використані.

По-друге, Інкотермс мають справа з деякими певними обов'язками сторін — такими як обов'язок продавця поставити товару в розпорядження покупця або передати його для перевезення або доставити його в пункт призначення — і з розподілом ризику між сторонами в цих випадках.

Далі, вони пов'язані з обов'язками очистити товар для експорту й імпорту, упакуванням товару, обов'язком покупця прийняти поставку, а також обов'язком представити підтвердження того, що відповідні зобов'язання минулого належним чином виконані. Хоча Інкотермс украй важливі для здійснення договору купівлі — продажу, велика кількість проблем, які можуть виникнути в такому договорі, взагалі не розглядаються, наприклад, передача права володіння, інші права власності, порушення домовленості й наслідку таких порушень, а також звільнення від відповідальності в певних ситуаціях. Варто підкреслити, що Інкотермс не призначено для заміни умов договору, необхідних для повного договору купівлі — продажу або за допомогою включення нормативних умов, або індивідуально застережених умов.

Інкотермс взагалі не мають справи з наслідками порушення договору й звільненням від відповідальності внаслідок різних перешкод. Ці питання повинні дозволятися іншими умовами договору купівлі — продажу й відповідних законів.

Інкотермс споконвічно завжди призначалися для використання в тих випадках, коли товари продавалися для поставки через національні границі: таким чином, це міжнародні торговельні терміни. Однак, Інкотермс на практиці найчастіше включаються в договори для продажу товарів винятково в межах внутрішніх ринків. У тих випадках, коли Інкотермс використовуються таким чином, статті А.2. і Б.2. і будь-які інші умови інших статей, що стосуються експорту й імпорту, звичайно, стають зайвими.

 _____________________________________________________________________________________________

Повернутись до змісту Інкотермс 2000